01
Ви ніколи не торкаєтеся струни
Перед вами концертний рояль Steinway, модель D. Завдовжки він 274 см, важить близько 480 кг, а деталей у ньому понад 12 000. Під відкритою кришкою видно струни, золотаву чавунну раму, а під ними дерев’яну деку. На 88 клавішах можна зіграти ноти від 27,5 до 4186 герц (Гц), тобто коливань на секунду. Модель розрізано біля ноти до першої октави, майже посередині клавіатури, щоб було видно, як працює одна клавіша.
Натисніть клавішу, і вона опуститься приблизно на 10 мм. Її задній кінець при цьому підніметься й зніме зі струн демпфер, повстяну подушечку, яка глушить струни. Потім повстяний молоточок пролетить угору від 45 до 47 мм і вдарить по струнах знизу. Нота звучатиме, доки ви не відпустите клавішу й демпфер знову не ляже на струни.
А тепер несподіванка: палець струни взагалі не торкається. Клавіша працює як важіль і підкидає молоточок. Останні міліметр-два молоточок летить сам, тож у мить удару його ніщо не штовхає. За середнього натиску він долітає до струни приблизно через 67 мілісекунд (мс) після того, як палець торкнувся клавіші. Мілісекунда дорівнює тисячній частці секунди. Якщо натиснути сильно, на це піде близько 36 мс, а якщо легко, то близько 160 мс.
Анімацію сповільнено, до того ж нерівномірно: найшвидші миті розтягнуто найбільше, щоб їх можна було розгледіти. Проте час на панелі показників завжди справжній. Якщо не змінювати швидкість відтворення, нота звучить стільки ж, скільки звучала б на справжньому роялі. Натисніть «Увімкнути звук», щоб її почути. Це не запис: ваш браузер сам синтезує ноту за даними цієї моделі.
- Від натискання до удару
- about 67 ms
- Хід клавіші
- about 10 mm
- Від молоточка до струни в спокої
- 45 to 47 mm
- Деталі
- more than 12,000 in the whole piano
02
Важіль, що підкидає молоточок
Клавіша працює як гойдалка-балансир. Вона хитається на штифті: ви натискаєте на передній край, і задній піднімається. У задній кінець вкручено гвинт, який називають пілотом. Пілот підіймає фігуру, тобто важіль на шарнірі. На фігурі стоїть маленький Г-подібний шпилер. Він тисне знизу на барабанчик: це обтягнутий шкірою валик під стрижнем молоточка.
Молоточок обертається на осі й злітає вгору. Його повстяна головка сидить на стрижні приблизно за 130 мм від осі. Усі ці важелі разом називають механікою. Вона перетворює короткий хід клавіші на довгий хід молоточка. Головка молоточка проходить приблизно в п’ять-шість разів довший шлях, ніж передній край клавіші, і долає його за той самий час. Тож і летить вона приблизно у стільки ж разів швидше. Увімкніть «Стежити за молоточком», щоб полетіти разом із ним.
За середнього натиску клавіша набирає швидкість від 0,3 до 0,5 метра за секунду (м/с), а молоточок приблизно від 1,5 до 2,5 м/с. Для тихої ноти молоточок злітає зі швидкістю близько 1 м/с, а для гучної близько 5 м/с, тобто 18 км/год. У гучній ноті молоточок б’є так, ніби щось упало з висоти плеча високої людини. Виберіть силу натиску й подивіться, як змінюються показники.
Щоб клавіша зрушила з місця, досить покласти на її передній край тягарець масою близько 50 г. Але під час гри тиснути доводиться сильніше: для тихої ноти потрібно близько 8 ньютонів (Н), а для гучної до 50 Н. Стільки важить предмет масою близько 5 кг. У цій моделі всі важелі ідеально жорсткі, і клавіша завжди доходить до упору одразу після удару. Справжня механіка під сильним ударом трохи прогинається, а порядок подій залежить від гучності. У тихій ноті молоточок першим дістає струни, а в гучній клавіша доходить до упору приблизно на 3 мс раніше, ніж молоточок ударить по струнах.
- Хід молоточка
- about 5 to 6 times the key's travel
- Швидкість клавіші в мить вивільнення, у цій моделі
- 0.30 m/s
- Швидкість молоточка біля струни
- 1.7 m/s
- Б’є, наче падає з висоти
- about 14 cm
03
Відпустити молоточок
За мить до того, як молоточок дістане струну, шпилер мусить звільнити йому дорогу. Хвостом він натрапляє на маленький упор над собою. Це ауслезерна кнопка. Шпилер нахиляється, і його верхівка вислизає з-під барабанчика. Цей момент називають вивільненням, а пристрій, що відпускає молоточок, механізмом вивільнення. Вивільнення стається, коли до струни лишається від 1 до 3 мм. Це приблизно товщина однієї-двох монет євро. У вікні «Вивільнення зблизька» цю ділянку збільшено вчетверо.
Далі молоточок летить сам. У цій моделі до струни лишається 1,5 мм, тож політ триває близько 1,5 мс у тихій ноті й 0,3 мс у гучній. На ноті до першої октави молоточок торкається струни всього близько 2 мс. Так недовго буває відкритий затвор фотоапарата на витримці 1/500 секунди. Після вивільнення ви вже ніяк не вплинете на удар. Ваш натиск визначає лише одне: як швидко летить молоточок у мить, коли шпилер його відпускає. А від цієї швидкості залежить, наскільки гучною і яскравою буде нота.
Після удару молоточок відскакує вниз, і щось має його впіймати. Цим займається фенгер: обтягнутий повстю брусок на задньому кінці клавіші. Він затримує молоточок на відстані від 13 до 16 мм під струною. Після сильного удару молоточок відскакує швидше, тому фенгер ловить його нижче. Поки ви тримаєте клавішу натиснутою, молоточок чекає там, не торкаючись струни, і нота вільно звучить.
Швидким рояль робить репетиційний важіль. Він підскакує на пружині під барабанчик і тримає молоточок трохи піднятим, тож шпилер встигає завчасно повернутися на місце. Клавіші досить піднятися приблизно на третину, і можна вдарити знову. За даними виробників, клавіша рояля може повторювати ноту приблизно до 15 разів на секунду, а клавіша піаніно близько 7. Перший механізм вивільнення вбудував у своє фортепіано Бартоломео Крістофорі близько 1700 року. А 1821 року Ерар запатентував саме такий механізм подвійної репетиції.
- Зазор вивільнення
- 1 to 3 mm, 1.5 mm in this model
- Вільний політ
- 0.9 ms from let-off to string
- Фенгер ловить молоточок
- about 15 mm below the string
- Повторення ноти, за даними виробників
- up to about 15 a second, against about 7 on an upright
04
Демпфери й педалі
У більшості нот є демпфер. Це повстяна подушечка, яка лежить на струнах і не дає їм звучати. Притискають її маленькі свинцеві тягарці. Коли ви натискаєте клавішу, її задній кінець піднімає демпфер ще до того, як прилетить молоточок. Коли вимірювали одну гучну ноту, демпфер відірвався від струн приблизно за 15 мс до удару.
У цій моделі демпфер відходить від струн, щойно клавіша пройде перший міліметр. Це припущення: для рояля жодне джерело такої цифри не наводить. Що повільніший натиск, то довше клавіша проходить решту шляху, тож між підйомом демпфера й ударом минає ще більше часу. Коли ви відпускаєте клавішу, демпфер знову опускається, і нота стихає. У самому верху клавіатури від 18 до 21 ноти не мають демпферів зовсім: виберіть «До четвертої октави», і нота звучатиме далі, навіть коли ви відпустите клавішу.
Права педаль, яку ще називають демпферною, піднімає всі демпфери одразу. Тоді нота звучить і після того, як ви відпустите клавішу, а разом із нею озиваються й інші струни. Вимірювання на концертному роялі Yamaha показали: нота до першої октави стихала за 9,5 с, якщо тримати клавішу натиснутою, і за 15,3 с із педаллю. Увімкніть «Коливання струн», щоб побачити, як тремтять інші струни.
Ліву педаль називають una corda, по-італійськи «одна струна». Вона трохи зсуває клавіатуру й усю механіку праворуч. Тоді кожен молоточок б’є лише по двох струнах із трьох, а в басах по одній із двох. Струна, яку молоточок оминув, однаково трохи озивається, а нота виходить тихішою та глухішою. Наскільки зсувається механіка, ніде не опубліковано, тому модель показує зсув без цифри. На піаніно ліва педаль працює інакше: вона просто наближає молоточки до струн.
- Демпфер цієї ноти
- On the strings
- Демпфер відходить від струн
- 40 ms before the strike, in this model
- Струни під ударом
- 3 of 3 strings
- Ноти без демпферів
- the top 18 to 21 notes
05
Від струни до зали
Сама по собі струна надто тонка, щоб розгойдати багато повітря. Тому вона тисне на довгий дерев’яний місток, приклеєний до деки. Цей місток називають штегом. Деку роблять із широкого ялинового щита завтовшки від 6 до 9 мм, і працює вона як гучномовець. Коливання переходять через штег у деку, а дека вже розгойдує повітря. Тут увімкнено «Коливання струн», тож видно, як рухаються і струна, і дека. Рух, звісно, дуже перебільшено.
У концертному роялі близько 230 струн, і кожна тягне із силою від 700 до 900 ньютонів. Приблизно стільки важить доросла людина. Разом струни тягнуть із силою близько 20 тонн, а стільки важать приблизно десять автомобілів. Дерев’яний каркас такого не витримав би, тож навантаження разом із корпусом тримає чавунна рама. У концертному роялі вона важить від 160 до 180 кг. Обвиті басові струни зроблені зі сталі, обмотаної міддю, і проходять навхрест над рештою. Мідь додає струні ваги, тож вона звучить низько і не мусить при цьому бути дуже довгою.
Струна звучить основним тоном, а водночас і цілою низкою вищих тонів. Їх називають парціальними. На ідеальній струні вони були б рівно вдвічі, втричі, вчетверо вищими за основний тон і так далі. Проте сталевий дріт жорсткий, тому кожен парціальний тон звучить трохи вище, ніж мав би. Такі тони називають завищеними. Показник рахує це завищення в центах: цент дорівнює сотій частці кроку від однієї клавіші до сусідньої. Щоб це врахувати, настроювачі трохи розтягують октави. У найнижчому регістрі дека ледве передає в повітря звуки, нижчі приблизно за 100 Гц, тож ці ноти ми чуємо здебільшого через їхні парціальні тони.
Після удару нота згасає у два етапи. Спершу звук швидко спадає, і цю частину називають початковим звуком. Далі тягнеться повільне післязвучання, яке може тривати багато секунд. Що швидший молоточок, то гучніша і яскравіша нота: стискаючись, повсть твердне й видобуває більше високих парціальних тонів. Показник «Час згасання» вказує, за скільки секунд нота стихає на 60 децибелів (дБ). Ці значення виміряли на концертному роялі Yamaha, а не на цьому Steinway. Для ноти до четвертої октави це оцінки самої моделі. Педаль допомагає не завжди: басова нота, яку вимірювали, з педаллю стихала навіть трохи швидше. Рівень звуку на панелі показників означає, на скільки децибелів звук тихіший за сильний удар у цій моделі. Це не гучність у залі.
- Нота
- Middle C (C4), 261.6 Hz
- Струни цієї ноти
- 3 steel strings
- Завищення парціальних тонів
- partial 8 is 18 cents sharp
- Час згасання
- about 9.5 s to fade by 60 dB
- Натяг струн
- about 20 tonnes of force, all strings together
06
Піаніно і клавесин
Тут поруч стоять три механіки. У рояля молоточок злітає знизу й падає назад під власною вагою. Механіка піаніно влаштована так само, тільки повернута на бік. Піаніно високе, його ставлять до стіни, і струни в ньому натягнуто вертикально. Тому молоточок летить до них горизонтально. Назад його тягнуть пружини й тонка тасьма.
До того ж у більшості піаніно немає репетиційного важеля, тож шпилер повертається на місце, лише коли клавіша підніметься майже до кінця. За даними виробників, клавіша піаніно повторює ноту близько 7 разів на секунду, а клавіша рояля приблизно до 15. У цій моделі піаніно отримало ті самі відстані для клавіші й молоточка, що й рояль, тож їх можна чесно порівняти. Увімкніть перемикач «Механіка піаніно поруч» у будь-якому розділі, щоб побачити її біля механіки рояля.
Клавесин видобуває звук інакше. Його клавіша піднімає вузьку дерев’яну планку, яку називають штовхачем. На штовхачі сидить плектр, тобто маленький медіатор, і саме він защипує струну. Хоч як швидко ви натискаєте, щипок однаковий, тож зробити ноту гучнішою чи тихішою натиском не вийде. За часів Крістофорі клавесин звучав гучніше й блискучіше за його фортепіано, але не відгукувався на дотик музиканта. Штовхач у цій моделі намальовано спрощено, а не скопійовано зі справжнього інструмента.
1711 року письменник Шипіоне Маффеї описав інструмент Крістофорі як gravicembalo col piano, e forte, тобто клавесин із тихим і гучним звуком. Саме тихого й гучного звуку, по-італійськи piano і forte, клавіші клавесина дати не могли. Таке вмів клавікорд, ще один давній клавішний інструмент. Але звучав він так тихо, що вже за кілька кроків його ледве було чути. Виберіть інструмент нижче й порівняйте всі три.
- Як видобувають звук
- struck from below by a felt hammer
- Як повертається молоточок
- falls back by its own weight
- Натиск
- sets loudness and brightness