What makes it tick

Швидкісний транспорт

GitHub

Як працює поїзд на магнітній подушці

Поїздка шанхайським маглевом у 3D. Магніти тягнуться до колії знизу й піднімають поїзд, аж поки між ними не лишиться 10 мм. А двигун, що його рухає, вбудований у саму колію.

01

Поїзд без коліс

Знайомтеся: шанхайський маглев, або поїзд на магнітній подушці. Слово «маглев» скорочене від «магнітна левітація», тобто зависання на магнітах. Коліс у цього поїзда немає зовсім: магніти тримають його на вазі, тож він не котиться, а висить. Ходить він бетонною колією, піднятою над землею. Лінія завдовжки близько 30 км з’єднує станцію Лун’ян-роуд у місті з міжнародним аеропортом Пудун. Перший рейс відбувся 31 грудня 2002 року, а повноцінно лінія запрацювала у 2004-му.

Лінію будували під швидкість 430 км/год. Багато років частина денних рейсів так і їздила, і до аеропорту поїзд діставався менш ніж за вісім хвилин. З травня 2021 року всі рейси ходять на 300 км/год, і дорога триває трохи більше восьми хвилин. У моделі можна проїхати і так, і так: для цього є перемикач максимальної швидкості. А скільки кожен варіант триває в моделі, видно з показника часу поїздки.

У поїзді шість вагонів. Його довжина близько 150 м, ширина 3,7 м, висота 4,2 м. Колія лежить на бетонних опорах. Зазвичай вони мають 8 м заввишки, а відстань між ними 25 м. На обох кінцях лінії є станції. У моделі поїзд стоїть на місці, а лінія пливе повз нього, тож поїзд завжди у вас перед очима. До того ж лінія в моделі пряма, а справжня плавно вигинається, як літера S.

Поруч із вами їде прозорий швидкісний поїзд-привид. Це звичайний поїзд на сталевих колесах, і рушає він водночас із маглевом. За словами виробника, такому поїзду треба понад 28 км, щоб розігнатися до 300 км/год. Маглеву вистачає 5 км. У моделі привид розганяється рівномірно, тож подивіться, наскільки він відстане. Час у моделі не збігається зі справжнім, а підйом і спуск ще й сповільнено, щоб їх було видно. Зате показник часу завжди відлічує справжні хвилини й секунди.

Час поїздки в моделі
7 min 29 s, platform to platform
Максимальна швидкість
430 km/h, the speed it was built for
Лінія
about 30 km, Longyang Road to the airport
Швидкісний поїзд-привид
still at the platform

02

Магніти тягнуть угору

На пероні поїзд стоїть на полозах. Це пласкі смуги під корпусом. А піднімається він несподіваним способом: магніти притягують його вгору, до колії. З боків вагона звисають лапи-захвати. Вони огинають краї колії й заходять під неї. Там несучі магніти дивляться вгору, на пакети статора, тобто ряди сталевих пластин, прикріплені до колії знизу.

Несучі магніти електричні, їх називають електромагнітами. Магнітами вони стають, лише поки через них тече струм. Коли струм вмикають, вони тягнуться до сталі над собою й піднімають увесь поїзд. Поки поїзд піднімається, зазор між магнітом і пакетом статора меншає приблизно до 10 мм. Це і є магнітний зазор на панелі показників. Водночас просвіт під корпусом поїзда зростає приблизно до 150 мм. Цього вистачає, щоб пройти над снігом чи невеликими предметами.

Але саме собою таке притягання нестійке. Що ближче магніт до сталі, то сильніше він тягне. Якщо нічого не робити, магніт або прилипне до сталі, або поїзд осяде. Тому система керування весь час вимірює зазор і багато разів на секунду підправляє струм. Так зазор тримається в межах від 8 до 12 мм. Натисніть «Поштовх», щоб струснути поїзд, і подивіться, як зазор гойднеться, а потім вирівняється.

Щоб висіти в повітрі, поїзд витрачає енергію. Але, за словами виробника, менше, ніж на кондиціонери. Поруч зі 150-метровим поїздом зазор у 10 мм надто тонкий, щоб його розгледіти. Тому у вікні «Зазор зблизька» його намальовано в 20 разів більшим. У моделі підйом триває 6 секунд, а на полозах поїзд стоїть на 20 мм нижче, ніж у повітрі. Обидва числа обрано для моделі, офіційних даних про них немає.

Зараз
resting on its skids
Заданий зазор
10 mm
Допустимі межі
8 to 12 mm
Просвіт під корпусом
150 mm
Вага без пасажирів
about 53 t per car, 6 cars

03

Рівно посередині

Висіти над колією замало, це лише пів справи: поїзд має ще й триматися посередині. Уздовж обох боків колії тягнуться сталеві напрямні рейки. На лапах-захватах навпроти них стоять напрямні магніти, приблизно за 10 мм від рейок. Магніти кожного боку тягнуть поїзд до своєї рейки, а система керування врівноважує ці дві сили.

Натисніть «Порив збоку», щоб штовхнути поїзд убік. З одного боку зазор меншає, з другого більшає. Система керування сильніше тягне той бік, що відійшов від своєї рейки, і поїзд повертається на середину. Несучі магніти весь цей час тримають свій зазор. Розмах і тривалість цього гойдання підібрано для моделі, а не виміряно.

Лапи-захвати заходять під колію, тож поїзд тримається за неї з обох боків і знизу. Тому, за словами виробника, зійти з колії він практично не може. На розрізі моделі це добре видно: несучі магніти під пакетами статора, напрямні магніти біля рейок.

Для всього цього потрібна дуже точна колія. Кожна основна балка має близько 25 м завдовжки й важить близько 190 т. Її сталеві деталі вирізають з точністю до 0,2 мм. Вигини справжньої лінії плавні: їхні радіуси 2257 м і 4502 м. Для переходу на іншу колію на лінії є вісім стрілок. Це довгі сталеві балки, які згинаються й спрямовують поїзд у потрібний бік.

Бічний зазор
about 10 mm
Вигини справжньої лінії
radii of 2,257 m and 4,502 m
Основна балка колії
about 25 m long, about 190 t
Стрілки
8 bendable steel switches

04

Колія і є двигуном

Уявіть звичайний електродвигун, який розрізали й розгорнули вздовж колії в пряму смугу. Саме такий двигун і рухає цей поїзд. У двигуна є нерухома частина, статор, і рухома, ротор. Статором тут слугують пакети статора, крізь які прокладено кабелі. А ротором стають несучі магніти самого поїзда. Виходить, пакети статора працюють за двох: і тримають поїзд, і рухають його.

По кабелях тече трифазний струм, тобто три струми, що по черзі наростають і спадають. Разом вони створюють магнітне поле, яке біжить уздовж колії. Його називають біжучою хвилею. На моделі її видно як колір, що пробігає пакетами статора. Несучі магніти чіпляються за цю хвилю, і вона несе їх уперед, як хвиля несе серфера. Поїзд ніколи не відстає від хвилі й не обганяє її. Інженери називають такий двигун синхронним, тобто таким, що йде з хвилею в ногу.

Тож швидкість поїзда залежить від того, як швидко струм коливається туди й назад. Кількість таких коливань за секунду називають частотою. В одній повній хвилі є північний і південний полюси. Кожен полюс має 258 мм завдовжки, і цю довжину називають полюсним поділом. Отже, уся хвиля завдовжки 516 мм. На 430 км/год струм робить приблизно 230 коливань на секунду, тобто його частота 230 герц (Гц). На 300 км/год це близько 160 Гц. Натисніть кнопки «430 км/год» і «300 км/год» і стежте, як змінюється частота хвилі.

Енергію дають дві підстанції біля лінії. У них стоять перетворювачі: машини, які перетворюють струм із мережі на струм будь-якої частоти, від 0 до 300 Гц. Живильний кабель подає його на увімкнену ділянку, тобто на відрізок колії під поїздом. Увімкнено лише ту ділянку, над якою зараз іде поїзд. За словами виробника, це не дає двом поїздам зіткнутися. У моделі кожна ділянка має 1200 м завдовжки: це число з однієї наукової статті. Скрізь, крім вікна «Зазор зблизька», хвилю намальовано вчетверо довшою, ніж насправді, щоб за нею було легше стежити.

Частота хвилі
0 Hz
Полюсний поділ
258 mm
Довжина хвилі
516 mm
Частоти перетворювачів
0 to 300 Hz
Увімкнена ділянка
none, the motor is off

05

Гальмування, що дає струм

Щоб загальмувати, колія пускає біжучу хвилю у зворотний бік. Тепер хвиля не тягне магніти поїзда, а стримує їх. Двигун працює навпаки, як генератор, і перетворює рух поїзда назад на електрику. Її можна віддати в загальну електромережу. Подивіться, як потік енергії біжить назад живильним кабелем.

Енергія потрібна й самому поїзду: для магнітів, світла й кондиціонерів. Коли швидкість перевищує приблизно 100 км/год, її дають генератори, вбудовані в несучі магніти. Колії вони при цьому не торкаються. На малій швидкості, біля станцій, струм іде з рейок живлення на колії. А про всяк випадок є акумулятори, які заряджаються в дорозі.

Натисніть «Знеструмлення», щоб побачити, що буде, коли в мережі зникне струм. Поїзд втратить лише тягу. Акумулятори живлять магніти, тож поїзд і далі висить у повітрі. А сповільнюють його вихрострумові гальма. Це теж магніти. Вони викликають у сталі колії кругові струми, які називають вихровими. Ці струми тягнуть поїзд назад, хоча нічого його не торкається. На швидкості 10 км/год поїзд сідає на полози й ковзає, поки не зупиниться.

У моделі поїзд в обох випадках гальмує однаково й рівномірно, тож і шлях до зупинки той самий. Справжнього гальмівного шляху після знеструмлення ніхто не оприлюднив. З 430 км/год модель гальмує близько 3 хвилин, майже як на справжній лінії, де гальмування триває три хвилини. Коли зупинка звичайна, поїзд спершу завмирає в повітрі, а вже потім опускається на полози. А те, що на пероні поїзд стоїть на полозах, модель лише припускає.

Потік енергії
none
Бортове живлення
power rails on the guideway
Гальмівний шлях у моделі
about 11 km from 430 km/h
Безпечна зупинка після знеструмлення
eddy-current brakes to 10 km/h, then onto skids

06

Як іще їздять швидко

Тут три поїзди стоять пліч-о-пліч у розрізі, тож можна порівняти, що тримає кожен із них. Японський SCMaglev розробила компанія JR Central, і магніти в ньому надпровідні. Їхні котушки охолоджують рідким гелієм приблизно до −269 °C, і тоді струм тече ними без жодних втрат. Цей поїзд піднімається приблизно на 100 мм: це вдесятеро більше за магнітний зазор у Шанхаї. Його магніти не тягнуть поїзд угору, а штовхають. Але штовхати вони можуть лише на швидкості, тож приблизно до 150 км/год поїзд їде на колесах.

У 2015 році випробувальний поїзд SCMaglev під назвою L0 розігнався до 603 км/год. Швидше за нього не їздив жоден поїзд. Більшість швидкісних поїздів їздить на колесах. Такий поїзд на колесах рухається вперед завдяки зчепленню сталевих коліс зі сталевими рейками. Що швидше він їде, то менше в коліс лишається запасу зчеплення. І все ж французький TGV у 2007 році на випробуваннях розігнався до 574,8 км/год. Це рекорд для поїзда на колесах.

Шанхайський маглев встановив свій рекорд на випробуваннях у листопаді 2003 року: 501 км/год. Зі своїми 430 км/год він був найшвидшим поїздом на регулярних рейсах. Магнітні зазори одразу показують різницю: близько 10 мм у Шанхаї, близько 100 мм у SCMaglev, а під сталевими колесами зазору немає зовсім. Виберіть поїзд, і нижче з’являться його цифри.

Виробник також каже, що його маглев економніший і тихіший. За його даними, на 300 км/год маглеву потрібно 34 ват-години (Вт·год) енергії, щоб провезти одне місце на один кілометр. Німецькому швидкісному поїзду ICE 3 на це треба 51. На 300 км/год і на відстані 25 м маглев шумить на 80 децибелів, а ICE і TGV голосніші: від 90 до 92. Утім, ці цифри виробник наводить сам, за власними випробуваннями.

Магнітний зазор
10 mm
Рекорд на випробуваннях
501 km/h in 2003
Як тримається
pulled up from below
Енергія на місце, за даними виробника
52 Wh per seat-km at 400 km/h, a speed an ICE 3 cannot reach